Поліський природний заповідник – незрозумілий і загублений світ в глибинці Полісся. Тут життя майже без змін йде своїм ходом, як і тисячу років тому.

До XIX століття взагалі мало що було відомо про цей край. Ця глуха місцевість вирізнялася безлюдністю та бездоріжжям і лише дикі тварини були її господарями. Навіть наукові експедиції оминали ці непрохідні болота та похмурі вікові ліси. І по сьогоднішній день збереглися значні масиви пралісів. Лише наприкінці ХІХ століття і сюди прийшла цивілізація. Проте, і зараз в заповіднику набагато легше зустріти вовка, ніж туриста.

Через територію заповідника проходить немаркований кордон із Білорусією – це режимна закрита територія фактично недоступна для звичайних туристів.  Більшість дерев у заповіднику реліктові, що збереглися ще з часів останнього зледеніння. Болота заповідника формують унікальні ландшафти та дають притулок тваринам. Сама дорога до заповідника мало прохідна – насип прокладено серед боліт, місцями цей насип використали під будівництво житла бобри.