Орхідеї Кінбурнської коси

розміщено в: Блог | 1


“Я не знаю аналогів в Україні, щоб в одному місці була зібрана така кількість орхідей. Мало того, ми сьогодні бачимо тільки один вид, а фактично тут поетапно розвивається сім видів орхідей. Ми оцінили чисельність їх у 412 млн. екземплярів… тут небачена щільність орхідей – до ста особин на квадратний метр. І це можна порівняти хіба що з Долиною нарцисів на Закарпатті, а більше ніде в Європі я про таке не чув”, – так про орхідне поле Кінбурна сказав відомий еколог, доктор біологічних наук Іван Мойсієнко. Орхідеї, як сама квітка, так її тонкий невловимий аромат, загадковість розвитку, безліч легенд пов’язаних з цією чарівною рослиною, завжди приваблюють шанувальників. Але побачити орхідеї в повному та юному квіті можна, на жаль, лише протягом короткого періоду на початку травня. Масове квітування триває не більше двох тижнів. Далі пекуче сонце та вітер безжально старить ніжні пелюстки і мікроскопічне насіння починає свій тернистий та довгий шлях до злету нової та прекрасної рослини, назустріч безкрайньому весняному небу Кінбурна.

На території Кінбурнської коси знаходиться “Орхідне поле”, котре знаходиться під охороною національного та регіонального природних парків. Воно займає площу біля 60 га, є найбільшим у Європі полем наземних орхідей (назви українською – зозулинців, плодоріжок), яких зростає тут п’ять видів: блощичний, розмальований, болотний, салеповий та запашний. Всі вони занесені до Червоної книги України. Їх середня рясність місцями сягає 30 – 40 особин на метр квадратний, а загальна кількість – кілька мільйонів. Помилуватись цвітінням цих гарних рідкісних квітів можна з кінця квітня до середини червня. Козаки – запорожці знали і використовували цілющі властивості зозулинців під час виснажливих походів,  складали про них легенди.

Орхідеї зростають на приморських луках, яки ніколи не орались. Солонці в наслідку ущільнення ґрунту засолюються. Якщо орхідеї зникнуть то збитки можуть сягати мільйонів гривень.

Відвідування Орхідного поля ви маєте змогу здійснити в рамках еколого-туристичного маршруту “Орхідеї Кінбурнської коси”, розробленого клубом активного та екологічного туризму “Добре поїхали” спільно з фахівцями НПП Білобережжя Святослава.
Цей триденний маршрут дозволяє побачити всю Кінбурнську косу, а також новостворений Нижньодніпровський національний природний парк, Дніпробузький лиман, Ягорлицьку затоку. Включає як пішохідні, так і водні екскурсії, по самій же косі трансфери здійснюються вантажівкою-всюдиходом. Пішохідна екскурсія до орхідного поля починається від бази відпочинку “Крута Осип” та закінчується біля оз. Черніно. Проходить  по маркованій стежці, обладнаній інформаційними та охоронними аншлагами та табличками.
Орхідеї – одні з найбільш довершених витворів природи, тому їх називають «аристократами» рослинного світу. Їх квіти нагадують то пташок, то метеликів, то ящірок, то лебедів. Вони переливають усіма фарбами, які тільки існують в природі. Орхідеї настільки прекрасні, що сприймають як щось далеке, недосяжне. Дійсно, переважна більшість орхідей є мешканцями тропічних та субтропічних районів, однак, справжні дикі орхідеї ростуть також і в Україні.

За межами “Оріхного поля” знайдено єдине місце зростання любки зелено квіткової.
Зростання любки на самому півдні степової зони, в межах Нижньодніпровських пісків було фантастичним. Донедавна вона була відома лише за легендами. Але нещодавно її вдалося знайти на Кінбурнському півострові директору РЛП “Кінбурнська коса” З.О. Петровичу. Так красива легенда отримала наукове підтвердження.
Любка дволиста дуже тендітна рослина з сильним приємним та п’янким запахом. Більше пахнути вона починає увечері, оскільки запилюється нічними метеликами. Як видно з назви вона має при основі стебла два крупні еліптичні листки. Вище листків просте стебло несе численні великі білі квітки.
Сьогодні Любка дволиста в Україні дуже страждає від антропогенного впливу, зокрема, в наслідок зривання квітів на букети, заготівлі бульб в лікарських цілях, руйнування природних місцезростань – вирубування лісів. Вона включена в Червону книгу України. На її честь в 1999 р. були викарбувані пам’ятні монети достоїнством 2 та 10 гривень.

У всіх орхідних під землею знаходиться дві бульби, в яких запасаються поживні речовини. З одного рослина використовує запаси і до осені він стає м’яким, темніє і відмирає. Другий, молодий і твердий втягується коренями глибше в землю і весною з нього виросте новий пагін. Розмножуються переважно насінням. яке дуже дрібне, і утворюється у великій кількості (2 тис. насінин на 1 рослину). Оскільки насіння позбавлене запасу поживних речовин то самостійно розвинутись у нову рослину воно не може, розвивається лише в симбіозі з грибом. Проросле насіння, яке не зустрілось з грибом пропадає. Проросток розвивається під землею 2-4 роки. Зацвітає на 11 році життя. Тривалість життя до 27 років. Корінь у зозулинців слабко виражений. З цим повязана легенда, що корінь цієї рослини перекусила гадюка, коли бог створив рослину для лікування гадючих укусів. Доля обох героїв даної легенди сьогодення досить сумне. Обидва вони, і гадюка, і зозулинець, сьогодні дуже потерпають від антропогенного впливу, включені до Червоної книги і потребують охорони.
В давнину зозулинці широко використовували в лікарських цілях.
В межах цієї ділянки виявлено більше десяти видів рідкісних рослин занесених в Червону книгу України: це волошка короткоголова, гоніолімон злаколистий, житняк пухнастоквітковий, жовтозілля дніпровське, бурачок савранський, козельці дніпровські, чабрець дніпровський, роговик Шмальгаузена, фіалка Лаврінка та інші.
В межах “Орхідного поля” можна спостерігати під час міграцій кульона великого, лежня, боривітра звичайного, жайворонків, щеврика польового.  З комах є дибка степова, ксілокопа фіолетова та звичайна, ємпуза смугаста, волочниця велетенська. Всі вони занесені до Червоної книги України.
Територія орхідного поля перспективна для проведення наукових досліджень, практик студентів та літніх екологічних таборів.
Орхідне поле та прилегла територія використовуються місцевим населенням для випасання худоби, яке на час цвітіння забороняється.

Матаріал підготовлено науковими співробітниками національного парку “Білобережжя Святослава” в рамках співпраці з клубом екологічного туризму “Добре поїхали”

замовити подорож

перегялянути репортаж з подорожі 2015 р.


фотографії Ярослава Козака та з архіву НПП Білобережжя Святослава

Одна відповідь

Залишити відповідь

Ви повинні бути авторизовані , щоб залишати коментарі.