Вилкове “по іншому” – три дні в заповідній дунайській дельті

розміщено в: Блог, Публікації | 0

Навесні 2008-го року я відкрив для себе і для багатьох учасників клубу “Добре поїхали”  Вилкове – і з того часу ми не пропускаємо жодного весняного сезону, а в останні три роки додали в календар ще й осінні подорожі в дельту Дунаю.


фото: зграя пеліканів у затоці Солений кут, квітень 2018  фотограф Ольга Вишнивецька

Перша подорож, що відбулась в кінці березня 11 років тому була “як у всіх” – реально ми були у Вилково менше доби (з обіду суботи до ранку неділі). З роками програми “шліфувались”, ми відкривали все нові й нові маршрути, а з 2016 року, як ввели потяг “Київ – Ізмаїл”, ми маємо можливість проводити повних два або три дні безпосередньо на Дунаї, подорожуючи переважно по воді, а не по суші.

На 2019 рік заплановано чотири виїзди, найближчі з них 19-21 квітня (маємо дві версії, дводенну й триденну), та 24-26 травня.

Буду радий бачити учасників клубу в цих подорожах, а якщо ви любите подорожувати самостійно – звертайтесь, завжди допоможу вам з розробкою маршруту та рекомендаціями стосовно поселення, харчування і водних маршрутів.

Нижче подаю перелік тих цікавих об’єктів, які зазвичай не бачать туристи, які відвідують Вилкове під час “масових” турів.

Стандартні маршрути по Вилково й дунайській дельті (зазвичай більшість туристів привозять сюди на 1 день з Одеси чи Затоки) передбачають відвідування пристані (пам’ятник ліповану), обхід одного кварталу вздовж каналів-єриків, огляд старообрядної церкви та водну прогулянку до “нульового кілометру”.

Натомість, я рекомендуватиму вам оглянути наступне – у самому місті:

1) вулиця Придунайська та прилеглі квартали
2) рибний ринок
3) музей художника Шаронова
4) “вилківські липки” – набережна Дунаю поблизу затоки Бузунчук
5) озеро у внутрішніх кварталах міста, з видом на “зелену” церкву
6) вилківський “тунель кохання” – прохід по Білгородському гирлу на межі міста
7) зустріти сонце на набережній Дунаю на базі “Пелікан”

Екскурсії в дунайській дельті

1) Єрмаків острів (вгору по Дунаю)
2) Таранова коса, Прорва (вниз по Дунаю на швидкісних катерах)
3) Жебріянські плавні та затока Солений кут
4) затока Бузунчук
5) лісове озеро (по воді до колишнього піщаного кар’єру, на картах цей канал чомусь не позначений)
6) селянські господарства на Анкудіновому острові
7) “нульовий кілометр” навпаки – вниз по Очаківському гирлу, вгору по Анкудіновому, з обов’язковим відвідуванням оглядового майданчика в плавнях


Новітня забудова в районі “Вилківські Липки”


Серед внутрішніх кварталів міста


Білгородське гирло, крони дерев змикаються над водою


Тренування молодих спортсменів на білгородському каналі


персикові сади придунайської вулиці


Одна із перших фотографій. Рання весна у Вилково.


Зустріч епох, в музеї Шаронова.
Місцевий художник продає картини, конвертуючи їх в унікальні експонати, серед яких стародруки (церковні книги), старообрядні ікони і музичне письмо (гачки замість нот). В куточку одного із п’яти залів – справжня козацька чайка, і чомусь тільки тут ви почуєте розповіді про Задунайську Січ.


місце нашої ночівлі, вид згори

Ранок. П’ємо каву на набережній Дунаю, проводжаємо рибалок, зустрічаємо схід сонця.


Єрмаків острів. Одна із найцікавіших екскурсій – спочатку йдемо вгору по Дунаю (тут можна оцінити всю ширину Кілійського гирла, на звичайній екскурсії цього не буде), далі взвовж румунського берега проходимо де верхньої точки острова, а повертаємось Соломоновим рукавом, проходячи повз Бузунчук і “вилківські липки”. Пішохідна частина екскурсії по острові дає можливість зробити неймовірні фотографії – тут маса птахів (чаплі, лебеді, гуси, качки, пелікани, орлани – фотографи нарахували 42 види за одну подорож), а також здичавілі коні, бички і кабанчики.


Вниз по Дунаю на швидкісному транспорті. “Висока вода” у квітні дала нам можливість зайти в стариці Дунаю, де ми фотографували черепах, колонії чапель та гнізда білохвостих орланів.


Підкрадаємось до пеліканів на Тарановій косі.


демонстрація ширини Анкудінового гирла


Пелікани й гуси в Жебріянських плавнях. Йдемо до рибальських станів в соленому куті – тут немає дунайки, зате восени чудово ловиться кефаль.


Дорогою “до лісового озера”. Ширина каналу тут дозволяє йти наввипередки.


На ринок краще приходити близько сьомої ранку. Хто не встигне купити рибу живу – змушений купувати свіжу 🙂


Якщо вам “приїлися” звичайні страви – замовляйте незвичайні. На базі “Пелікан” кухня працює лише під попереднє замовлення, але для нас завжди готують щось особливе. Ми вибираємо по рецептах з книги “Рибна кухня ліпован”, серед іншого – пельмені та голубці з судаком, перець, фарширований сазаном, сазан запечений з айвою і навіть борщ… з риби!


Хто рано встає, той пригощає 🙂

Більше фотографій на фейсбучних альбомах:

осінь 2018

весна 2018

Дякую за увагу!

Залишити відповідь

Ви повинні бути авторизовані , щоб залишати коментарі.