Заповідні стежки над Удаєм

Дата подорожі: 18 - 20 червня Тривалiсть: 3 дні/2 ночі Основний маршрут:  Івано-Франківськ - Рахів - Івано-Франківськ Місце збору групи: м.Івано-Франківськ Місце та час завершення програми: м.Івано-Франківськ

На території чотирьох адміністративних районів Закарпатської області розташована одна з найцікавіших установ природно-заповідного фонду України – Карпатський біосферний заповідник (КБЗ). Його площа становить більш як 58 тис. га і охоплює всі типи ландшафтів Українських Карпат – від передгірних заплавних екосистем через увесь гірсько-лісовий пояс до високогірних лук і криволісся. Близько 20 тис. га, що знаходяться у складі біосферного заповідника, є частиною об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» (це також єдиний об’єкт Всесвітньої природної спадщини в Україні), а решта території утворює його буферну зону. Огляд усіх родзинок біосферного заповідника зайняв би не один тиждень, але для першого знайомства з найцікавішими з них достатньо кількох днів.

На південний схід від Рахова знаходиться Мармароський масив Карпатського біосферного заповідника, який є частиною кристалічних Карпат, що мають дуже обмежене поширення в Україні і відомі під назвою Мармароських або Гуцульських Альп. Його найвищою вершиною є гора Піп-Іван Мармароський висотою 1936 м н.р.м., через яку проходить державний кордон із Румунією, а відповідно з Європейським Союзом і НАТО. До підніжжя гори веде кілька доріг, складності яких можуть позаздрити «Париж-Дакар» та інші екстремальні перегони, проте місцеві водії, переважно на ГАЗ-66, впевнено долають круті місцеві серпантини, а місцями й абсолютне бездоріжжя. Від полонини Лисичий Попа-Івана Мармароського можна здолати лише пішки. З його вершини відкриваються незабутні панорамні краєвиди на найвищі гірські масиви як Українських Карпат: Чорногору, Свидовець, Горгани, так і Румунських – масиви Родна і Мараморош та монументальну гору Феркеу.

На північний схід від Рахова знаходиться Чорногірський масив Карпатського біосферного заповідника, який є складовою основного вододільного хребта Українських Карпат і одночасно їх найвищою частиною, яку вінчають шість вершин-двотисячників. Серед них і Піп-Іван Чорногірський, висота якої сягає 2028 м н.р.м. Через цю вершину як зрештою і більшу частину хребта з 1920 по 1939 років проходив державний кордон між Польщею і Чехословацькою республікою,  від якого до нині збереглася демаркаційна лінія з характерними кам’яними стовпчиками. На вершині знаходиться знаменита астрономічна і метеорологічна обсерваторія, відома в народі під назвою Білий Слон. До підніжжя гори веде звивиста дорога, яку впевнено долають місцеві водії на автомобілях ГАЗ-66 або інших всюдиходах. Ділянку від полонини Гропа до вершини можна здолати лише пішки. Зазвичай підйом на вершину триває 3-4 години спокійним темпом. Звідси відкриваються незабутні панорамні краєвиди на найвищі гірські масиви як Українських Карпат: Чорногору, Свидовець, Горгани, так і Румунських – масиви Родна і Мараморош.

  Репортажі Ольги Троханчук з подорожі можна прочитати в нашому блозі: Піп Іван Мармароський Піп Іван Чорногірський Третій день мандрівки Карпатами      

Дата подорожі: 8-9 квітня Тривалiсть: 2 дні / 1 ніч Основний маршрут: Одеса – Вилково – Єрмаків острів – Вилково – Одеса Місце збору групи: м.Одеса, залізничний вокзал Місце та час завершення програми: м.Одеса, залізничний вокзал   Усім відомий вислів “Вилково – українська Венеція” одночасно і відображає усю красу містечка на воді, і повністю суперечить дійсності. Тут ви не побачите строкатих карнавалів, італійської вишуканості. Тут є інше: водяні дороги, які дивовижним візерунком огортають містечко, тут є затишні дворики, які потопають у яскравих квітах. Вилково – місце, де Дунай знаходить свій шлях до Чорного моря, стара частина міста знаходиться на воді, тому біля кожного двору можна побачити – човен, головний засіб пересування вилковчан. А побачивши усі принади  містечком можна і помандрувати корабликом до 0 кілометру. побачити фруктові сади, пасіки на невеличких островах, позмагатися на найкраще фото гордого пелікана. і прогулятися узбережжям Чорного моря. Другий день подорожі – не менш цікавий, адже ми відвідаємо Єрмаків острів – один із найбільших островів у дельті Дунаю.  Навесні Луки на деякий час перетворювалися в озера, на яких годувалися рідкісні види птахів, такі як білий та кучерявий пелікани, малий баклан, коровайка, чорний лелека та багато інших.   Спільний фотоальбом учасників подорожі  Репортаж “Весняна подорож на Дунай” можна прочитати в нашому блозі