Весняна подорож на Дунай. Частина 2

розміщено в: Блог | 0
Маршрут: Одеса – Вилково – Дунайський біосферний заповідник, подорож по рукавах Дунаю до «нульового кілометру» та на Єрмаків острів. Блогерський тур. Квітень 2014р.
Частина 2, продовження. Переглянути частину 1.
Острів Єрмаків є одним з найбільших островів в українській дельті Дунаю. Простягається майже на 10 кілометрів в довжину, і в найширшому місці досягає ширини 3,6 км. Це одне із найважливіших місць для відтворення та сезонних скупчень популяцій птахів Дунайського біосферного заповідника. На його території відмічено перебування 220 видів птахів, що складає близько 80 відсотків всіх відомих для фауни заповідника коло близько  половини відомих для фауни України.

Ранок над Дунаєм потішив фотографів щільним туманом. Рибалки на човнах випливали з того дивного простору, в якому немає лінії горизонту.

Фото: Віталій Шарапов

Таким побачили новий день учасники групи, що ночували на «Пелікані»

Фото: Віталій Шарапов


Фото: Зіновій Когут

А так виглядали канали в центрі міста, частина туристів розмістилась в офісі Дунайського біосферного заповідника.


Фото: Яна Потапович


Фото: Яна Потапович

Швидкий сніданок, посадка на теплохід, і ми вже йдемо вгору по Дунаю, вздовж західного, румунського берега.


Фото: Яна Потапович

Обійшовши острів, швартуємось з його північної сторони.

Фото: Надія Клос

Дикі звірі щиро подивовані нашим прибуттям


Фото: Віталій Шарапов

Йдемо вглиб острова по насипу (штучно створена дамба, адже значна частина території острова знаходиться нижче рівня води в Дунаї)

Фото: Тереза Старух

Наш гід, автор маршруту – Михайло Жмуд, кандидат біологічних наук, керівник НВО “Інститут Екології і Розвитку дельти Дунаю”, засновник “Вилково-Пелікан-Туру”. Допоможе нашим фотографам отримати цінні трофеї, а також грамотно їх підписати 🙂

Архівне фото.

Чапля сіра

Фото: Віталій Шарапов

Чапля біла

Фото: Віталій Шарапов


Фото: Віталій Шарапов

Одуд

Фото: Віталій Шарапов

Гуска сіра

Фото: Віталій Шарапов


Фото: Віталій Шарапов

Лебідь-кликун

Фото: Ольга Савіна

Чернь червоновола + лебідь-кликун

Фото: Ольга Савіна

Фазан

Фото: Віталій Шарапов

Лунь болотяний

Фото: Ольга Савіна

Квак

Фото: Ольга Савіна

Пелікан – диспетчер польотів)

Фото: Віталій Шарапов

Коровайка

Фото: Ольга Савіна

Рибалочка

Фото: Віталій Шарапов

Крім птахів, охоче позували нам і крупні тварини.
Здичавілі коні (мустанги)

Фото: Віталій Шарапов

літаючий кабан Яроша

Фото: Надія Клос


Фото: Леся Кирпич

Дорогою вниз по Дунаю йдемо до Вилкова. Зустрічний транспорт.

Фото: Ольга Савіна


Фото: Яна Потапович

На цьому наша подорож завершується – обід на базі, і автобус везе нас до Одеси.
На завершення – кілька слів про саму базу та кулінарні шедеври.
База “Пелікан” розташована на самісінькому березі Дунаю. Територія – майже лабіринт із проток, ставків та пішохідних доріжок з лавочками та бесідками.

Фото: Женя Кутальова


Фото: Женя Кутальова

Частували нас знаменитою юшкою “по-вилківськи”. Вважається, що юшка – не обідня страва, а компанійська, як шашлик. За юшкою обговорюють новини, теревенять, вирішують ділові питання.

Публікую рецепт з рідкісного видання “Ліпованська рибна кухня”
В казан наливаємо воду 1:1 по кількості риби. Кладемо цибулю, моркву, картоплю. Овочі варяться цілими й без солі! В киплячу воду кладемо помідори, проварюємо, виймаємо, протираємо через сито, і відкладаємо в сторону. Коли овочі зварились, солимо юшку. Додаємо протерті помідори. Закладаємо рибу. В даному варіанті (юшка з сазана) закладають стейки риби, порційні шматки по 200-250 грамів. Варимо 12-15 хв на слабому вогні. Знімаємо з вогню, 5 хвилин настоюємо. Рибу виймаємо і розкладаємо на блюді одним шаром. На окреме блюдо викладаємо овочі. “Наряджаємо” юшку – додаємо дрібно нарізані петрушку, кріп та червоний болгарський перець. Настоюємо, розливаємо в горщики. Подаємо на стіл. Юшку потрібно пити прямо з горщика (не ложкою!), а стейки сазана приправляти часничним саламуром.
Смачного!

Скуштуйте й ви таку смакоту – наступна подорож у Вилково планується на 9-10 квітня.

Залишити відповідь