Відпустка в Карпатах. Королівське поле

Програма туру

Базова програма відпустки:

День 1, День 9
В день приїзду ми плануємо трансфер від поїзда до бази (частина учасників може приїхати самостійно, власним транспортом), розміщення та знайомство з базою, прогулянка в гори – знайомимось з Усть-Чорною та її околицями, розминаємо ноги, підбираємо оптимальний темп ходьби, робимо красиві групові фотографії. По завершенні – святкова вечеря, вогнище, мангал.
В день виїзду плануємо цікаві екскурсії Закарпаттям, наприклад Хустський замок, буйволина ферма у Виноградово, місцеві виноробні, тощо. 

День 2 – День 8

Сніданок
Виїзд або вихід на маршрут
Похід чи прогулянка в гори (з переліку нижче)
Повернення на базу, вечеря, відпочинок

Під час програми “Відпустка в Карпатах. Королівське поле” можливі такі варіанти прогулянок, походів та екскурсій:

– В день заїзду ми йдемо на легку прогулянку по селищу з виходом в гори, на оглядові майданчики – знайомимось з місцем проведення відпустки і проводимо лагідну акліматизацію

– Прогулянки в гори в околицях турбази, “Гора Кохання і Гора Розлуки”, “Графська стежка” тощо

– Прогулянка вздовж Брустурянки, водоспад Шуми, Брустурянська ГЕС, екостежка лісництва
–  село Брустури, сходження на одну із вершин в його околицях, мальовничі пейзажі відрогів Свидовецького хребта

– Виїзд на перевал Присліп, прогулянки в гори в околицях Колочави

– Масив Полонини Красної з вершинами Климова, Ґропа, Сиглянський, виїзд машиною з обідом на полонині. Одна із найкрасивіших полонин Українських Карпат, недаремне ж у неї така назва

–  Букові Праліси Карпат – об’єкт міжнародної спадщини ЮНЕСКО, Карстовий міст, печера “Молочний камінь” – подорож до Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника

– екскурсійні програми по Закарпаттю на випадок поганої погоди

– Форельне господарство, вихід або виїзд на полонину за бринзою, купання в гірських ріках,  тощо

– в день виїзду плануємо спільний трансфер до залізничної станції, дорогою- цікаві екскурсії по Закарпаттю на цілий день

Переглянути фотозвіт про мандрівки  в околицях Усть-Чорної ви можете за посиланням: http://yarokuznetsov.livejournal.com/92057.html

А там пройшла наша відпустка у 2016 році: переглянути фотоальбом
відпустка 2018 –

Вартість базової програми*: 

4950 грн. на особу, при двомісному або тримісному** проживанні
5750 грн. з особи – при одномісному проживанні

** учасники, які подорожують поодинці, можуть бути поселені в тримісні кімнати

До вартості включено:
– проживання у комфортних сучасних садибах зеленого туризму;
– посилене харчування на базі: сніданки та вечері (з двох страв і салати);
– супровід гіда по всьому маршруту; походи і прогулянки в гори;
– екскурсійна програма (крім вхідних квитків)

Оплачуються додатково факультативні програми:
– квитки на поїзд;
– вхідні квитки до екскурсійних об’єктів (музеї, заповідники тощо);
– трансфери до місця проведення екскурсій (оренда пасажирського та вантажного транспорту в разі потреби);
– організація транспортування до початкової точки маршруту (трансфер з вокзалу до бази і зворотньо)

Вартість екскурсійних програм

Всі пішохідні екскурсії, прогулянки, сходження на вершини – включено у вартість базової програми. Вхідні квитки в музеї, заповідники оплачуються на місці. Вартість трансферів визначається на місці, загальна вартість орендованого транспорту ділиться на кількість учасників в групі.

Планується оренда мікроавтобусів для трансферів до віддалених об’єктів, а також оренда вантажно-пасажирських всюдиходів ГАЗ-66 чи ЗІЛ-130  для підйому в гори.

Добирання до місця проведення:
З Києва до Мукачева поїздом, далі орендованим мікроавтобусом (за бажанням – власним чи рейсовим транспортом)
У разі одночасного заїзду групи буде організовано трансфер з Мукачева до бази.
З інших міст – поїздом або автобусом до Мукачева чи Тячева, далі як вказано вище.

Умови проживання:

Група буде проживати у нових, сучасних і комфортних приватних садибах зеленого туризму.
На подвір’ї є сад, альтанка, мангал, шезлонги.
Опалення: автономне водяне.
Водопостачання: холодна (джерельна) та гаряча вода в будинку (котеджі) постійно.

Ходити в гори – це важко?

В цій подорожі ми ламаємо один із найжахливіших стереотипів, який часто переслідує мандрівників, що вирушають в Карпати. Люди часто бояться гір, і сприймають фізичні навантаження під час походів в гори як покарання. Вважається, що справжні серйозні вершини під силу лише підготовленим спортсменам, а пересічному мандрівникові це або недоступно, або відбирає надто багато сил. Насправді ж виявляється, що ходити з нами легко і в задоволення. Щоб спростити складні маршрути, ми використовуємо спецтранспорт, яким ми долаємо найскладніші ділянки маршруту (водночас – найменш цікаві з точки зору фотографів і мандрівників) і доставляємо групу на гірські хребти (перевали чи полонини), тобто зробивши базовий набір висоти. Зекономивши сили, ми вирушаємо на трекінг по найцікавіших, відкритих ділянках гірських хребтів, любуючись неймовірними краєвидами і піднімаючись на вершини, які знизу здавались недоступними. При цьому кожний учасник може обрати легший чи складніший варіант, адже машина чекає нас у визначеному місці, і ви  можете пройти рівно стільки, скільки захочете. При цьому вам відкриються фантастичні панорами наших гір (дивись фото і репортажі до туру), які є недоступними для 99% подорожуючих в Карпати, адже вони бачать Карпати лише «знизу».

Усть-Чорна (інформація з сайту karpaty.info)

Розташована у місці злиття річок Брустурянка і Мокрянка, які утворюють ріку Тересва.

Заселення німців у найлісистішій частині Закарпаття почалося у 1775 р. За спеціальним велінням австрійської імператриці Марії-Терезії 200 спеціалістів із заготівлі лісу з Верхньої Австрії оселилися в теперішній Німецькій Мокрій разом із сім’ями. До сьогодні зберігся поіменний список переселенців з усіма даними (яскравий приклад німецької педантичності). Поселялися австрійці на вигідних умовах. Деревину потрібно було сплавляти до серця імперії – Дунаю. Одні заготовляли деревину, інші споруджували штучне озеро і плоти (бокори). Коли ж деревини назбирувалося доволі, греблю зрушували, і вода несла бокори аж до Тиси. У Солотвині їх вантажили «білим золотом» – сіллю – і рікою сплавляли далі.

Коли австрійці вселялися до Німецької Мокрої (зараз – сусіднє село Комсомольськ), там стояло з десяток верховинських хиж. За п’ятдесят років кількість поселенців так зросла, що вони потребували розширення території і почали спускатися Тересвянською долиною униз за течією. Розширена частина долини привабила їх своєю красою. Розкішне поле серед гірських масивів стало вигідним місцем для будівництва нового поселення. Побачивши навколишню красу освоювачі сказали: “Це поле для королів”. Саме з цієї миті воно отримало назву “Королівське поле”. Так, 1825 р. виникає Кенігсфельд (Königsfeld) — “Королівське поле”.

Усть-Чорною поселення назвали чехи, бо в селі устя Чорного потоку впадає в Тересву.

На початок Другої світової війни кілька тисяч німців становили 90% населення Німецької Мокрої та Усть-Чорної і близько 40% – Руської Мокрої.

Ще й сьогодні поодинокого німця можна віднайти у будь-якому з десятка сіл Тересвянської долини. Вихідці з Усть-Чорної проживають компактно в Західній Німеччині в містах Гослар, Гальдорф та Швайнфурт, там створені їхні товариства, існує навіть музей Кенігсфельда.